Сидить Путiн у себе в офiсi. Дзвiнок.
-Альо! Пане росiйський президенте? То Цильо туй из Андрашовцю, з пивної дзвонит. Задзвонив'iм, жеби вам уповiсти, же ми тут вам офiцiяльно войну декларуєме!
-Харашо, Василий, – вiдповiдає Путiн, – Ето дєйствiтельно важная новость! А у вас бальшая армiя?
-Йой, но зараз, малинько почекайте - каже Цильо, зробивши деякi розрахунки, - в нюй є я, муй кум Мішко, сусiда Пітю i всi шо туй зо мнов у преферанс грали. То нас ушитких вiсiм!
Путiн зробив паузу.
-Должен сказать тебе, Василий, што в маєй армii 100 тисяч людей, каториє толька ждут маєво прiказа!
-Най би го фрас узяв! - каже Цильо. - Я зараз вам передзвоню!
Дзвонить знову:
-Ці чуєте, пане президенте, становище воєнне нико не удміняв! Ми туйки роздобули всяку войскову технiку для нашої пiхоти!
-А што за технiка, Васілій? - запитує Путiн.
-Но, в нас типирь є два бульдозери, комбайн, ай трактор вуйка Петі.
Путiн дещо здивов...
Показать полностью